Психологія
“Я щасливий, але соромно”: як не боятись радіти, коли довкола важко
У країні, яка щодня бореться за життя, радість — це майже табу. Але хіба ми винні в тому, що іноді сміємось, радіємо, дихаємо? Про щастя без сорому — чесно і по-людськи.
“Я вигорів, хоча нічого не робив”: чому втома приходить, навіть коли ти “просто живеш”
Усе частіше люди зізнаються: я втомлений, хоча не працював понаднормово, не сидів на телефонах і навіть спав нормально. Це — не лінощі і не перебільшення. Це — вигоряння на фоні війни, новин, тривог і постійного “фону”. І з ним можна працювати.
“Я не встигаю жити”: коли день пройшов, а ти не пам’ятаєш — як
Іноді день минає, а в голові — тиша. Наче нічого й не сталось, але ти втомлений, знервований і з відчуттям, що “життя проходить повз”. Це не про лінь і не про слабкість. Це про те, що ми живемо на швидкості, яка нас з’їдає. І є способи пригальмувати.
Розширенна статтяЩо зі мною сталося за ці роки: я змінився — і не знаю, хто я тепер
Зміни бувають не раптові, а повільні — як ріка, що точить камінь. Ми проходимо через досвід, який змінює нас назавжди. Але як жити далі, коли не впізнаєш себе? Ця стаття — спроба розібратися в новому “я”, яке виникає після втрати, болю й дорослішання.
Радість у дрібницях: як помічати хороше, навіть коли навколо шторм
У складні часи ми легко втрачаємо контакт із простими радощами. Але саме вони здатні тримати нас на плаву. Це не про наївність — це про внутрішню опору.
Мовчиш, терпиш, посміхаєшся: чому емоційне вигорання — це не тільки про роботу
Вигорання — це не завжди офіс і дедлайни. Багато українців вигорають удома, у щоденній рутині, у мовчанні. Як розпізнати, що ви не просто “втомились трохи”, а втратили себе?
Як не зірватися на рідних, коли життя тримається на зубах
Стрес, втома, відчуття безвиході — і найчастіше ми зриваємось не на ворогів, а на тих, хто поруч. Ось 5 дієвих порад, як втримати себе в складні моменти.